суботу, 30 травня 2020 р.

Відправна точка.

Кілька разів згадував за останній тиждень про даний блог та про те, що дуже давно сюди нічого не писав. От, натхнення прийшло і зібрались думки, які готові лягти на цей лист. Приступимо.

Так як останній пост був опублікованим аж 19 вересня минулого року (не віриться, що стільки часу пройшло), за цей період змінилось досить багато - починаючи від власного світогляду до певних робочих процесів, результатів, показників. Було витрачено масу енергії, переживань, зусиль для того, щоб опинитись тут і зараз. 

Цей пост пов'язаний із тим, що зараз знаходжусь на певній відправній точці, поки не зовсім розумію яким буде продовження, але відчуваю, що все може перевернутись абсолютно діаметрально від того, як хотілося б.

За останні півроку неозброєним оком бачу власний розвиток, отримано масу досвіду, зроблено безліч позитивних спроб та немало факапів. За цей час я дійсно зрозумів кілька речей, які можна покласти на тезиси - основні принципи будь-якого керівника.
  1. Чіткість та відвертість - ті аспекти, що в багатьох моментах вирішують безліч проблем. Якщо Ви працюєте з людьми - будьте з ними відвертими в скрутні моменти, не ховайтесь та не відштовхуйте, адже це лише збільшить загальну проблему.
  2. Підтримка - вагомий елемент в структурі роботи колективу. Її наявність дає змогу кожному елементу системи працювати ефективніше, давати більше та генерувати нові можливості. Відсутність - страшний деморалізуючий чинник. Тому, в зв'язку з тим, що маю дещо обновлену команду - це перше, що обов'язково врахую, щоб недопустити того, що стало в загальному.
  3. Свобода дій - те, що я справді оцінив за останні 2-3 місяці. І те, що цінуватиму найбільше та вимагатиму надалі. Відчуваю, що надалі обмеження просто не зможу сприймати, дані моменти мене просто гнітять. 
  4. Довіра - напевно, моя спеціалізація чи не найбільше потребує цього. Думаю, що за цей час мені вдалось себе зарекомендувати по-максимуму, тому хочеться бачити у відповідь, що тобі довіряють, на тебе покладаються і ти можеш робити те, обов'язково приведе до успіху. В інакшому випадку, а який тоді сенс?
  5. Вдячність за те, що ти робиш - важливий елемент, без якого рух ускладнюється. Подяка за зроблену роботу - мізер, кілька слів, які підштовхують кожного та дають змогу зрозуміти, що зусилля вкладені недаремно і побачити свою важливість як окремого елементу в чомусь більшому.
Впевнений, що використовуватиму усе це в найближчий час, в процесі формування нового механізму. Вірю, що ці люди зможуть зробити щось велике спільно, без конфліктів, непорозумінь та підтримуючи одне одного. Радий, що працюватиму надалі з цими людьми. 

З іншого боку, аналізуватиму загальну ситуацію та намагатимусь впливати максимально, щоб дійти до поставленої власної цілі. 

Кожна перешкода, це нова можливість. Тому і надалі проходитиму їх не зважаючи ні на що і відхиляючи чинники, які створюють дані перешкоди.